ДРА́ГЛИЙ, А, Е.
Дра́глий, а, е.
1) Студенистый.
2) Переносно: слабый, безсильный. Ум. Драгле́нький. Як маєш у руці що драгленьке, то пустити мусіш. МВ. (О. 1862. І. 85).
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 439.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ДРАГЛИНА́, НИ́, →← ДРАГЛЕ́НЬКИЙ, А, Е.,